ВНЕСОК УКРАЇНСКОЇ ДІАСПОРИ КРАЇН ЗАХОДУ У РОЗБУДОВУ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.

Ямцун Євгеній Васильович

аспірант Інституту історії України НАН України, Київ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Науковий керівник ―

д.істор. наук, проф. С.В.Віднянський

Вивчення історії української діаспори, її місця і значення у соціально-економічному та політичному житті історичної батьківщини має важливе стратегічне значення. Незаперечним є те, що діаспора, особливо західна, робить вагомий внесок у розвиток економіки, культури, науки, мистецтва, літератури незалежної України. Про це переконливо засвідчено на І-му (21 – 24серпня 1992 р.), ІІ-му (21 – 24 серпня 1997 р.), ІІІ-му (18 – 20 серпня 2001 р.), IV (18-20 серпня 2006 р.) і V (18-20 серпня 2011 р.), Всесвітніх форумах українців, що відбулися в м. Києві.

Представники українського зарубіжжя доклали великих зусиль в налагодженні нормальної діяльності дипломатії, облаштування посольств, кореспондентських пунктів України. Але головним є те, що діаспора гідно відстоювала та сприяла зміцненню молодої незалежної держави як повноцінного партнера на міжнародній арені. Основними аспектами її діяльності стали послідовна підтримка процесу інтеграції України до міжнародного товариства з країнами «Великої вісімки», з країнами-членами НАТО та у дискусіях з міжнародними фінансовими інституціями, такими як Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку, підтримка у сфері Світової організації торгівлі (СОТ) і Торговельному союзі Південноамериканських держав («МЕРКОСУР») [2, с. 196] .

Великих зусиль знань і праці українська діаспора доклала для створення організацій, фондів, фірм, які надавали фінансову, матеріальну та гуманітарну допомогу для розвитку Української держави. Зокрема, як відмічає колишній голова Світового Конгресу Українців (СКУ), згідно зі звітом Світової Ради Суспільної Служби Світового Конгресу Українців на VIII Конгресі СКУ за десять років руками української діаспори в Україну тільки гуманітарної допомоги передано на 70 млн. дол. США. Це не виключає допомогу родин з Заходу своїм родичам в Україні та допомогу західних неукраїнських урядових і неурядових структур у гуманітарній та в освітньо-технічній сфері, що була надана Україні безпосередньо стараннями діаспори [3, с. 28-29].

Значну матеріальну допомогу незалежній Україні надали знані особистості діаспори. Серед них, М. Івасиків з Канади, який в економіку нашої держави вклав 3,5 млн. дол.; Лука-Богдан Обух, який фінансував будівництво пам’ятника Т. Шевченкові у м. Львові та як інженер-геолог сприяв впровадженню в життя проекту з розробки нафтового родовища в Чернігівській області. Одним з найвизначніших меценатів в українській історії був Петро Яцик. На добродійні справи він передав за свого життя найбільшу серед наших меценатів суму – більше 20 млн. дол. І що особливо важливо, що ці кошти інвестовані у сфери, які визначають духовний розвиток нації, її майбутнє, утвердження іміджу України в світі – в українську освіту, науку, культуру [2, с. 197].

При переході до ринкових відносин важливими для України стали: надходження інвестицій від зарубіжних українських бізнесменів в економіку та культуру; створення спільних підприємств і розвиток взаємовигідної кооперації; допомога у відкритті торговельних і культурно-просвітницьких установ на історичній батьківщині; забезпечення технічним і медичним обладнанням, гуманітарною допомогою сиріт, інтернатів, загальноосвітніх і музичних шкіл, лікарень, потерпілих від Чорнобильської катастрофи; фінансування виступів українських спортсменів на світовій арені; встановлення премій за значні досягнення української еліти в розвитку освіти, науки, літератури, мистецтва; оплата навчання в престижних науково-освітніх центрах Америки та Європи української молоді, вчених, представників різних професій; надання стипендій та наукових дотацій [1, с. 37-38].

Західна українська діаспора також робить вагомий внесок у національно-духовне відродження незалежної України. Громадські організації, вчительські колективи, окремі українські патріоти з Канади та Латинської Америки активно долучаються до розвитку шкільництва історичної Батьківщини. Багато уваги цьому приділяють Світова координаційна виховно-освітня рада, крайові Шкільні Ради - члени Світового Конгресу українців. Зокрема вони проводять «круглі столи», присвячені допомозі вчительству України, організовують та фінансують щорічні літні учительські курси та семінари, курси з українознавства, стажування за кордоном. Важливим напрямком допомоги діаспори Канади та країн Латинської Америки освітянам і школярам України є передача недоступної для них упродовж довгого часу літератури та допомога комп’ютерами [1, с.36].

Ще одним напрямком діяльності діаспори є допомога з книгами та періодикою. Завдяки цим зусиллям великою мірою поповнилися бібліотечні фонди столичних, обласних, районних та сільських бібліотек. Так, за період 1993-1998 рр. в Україну за сприяння діаспори передано 106476 одиниць наукових цінностей (7174 праці - з Європи). Українська діаспора Канади та Південної Америки передала значну кількість раритетних видань та рідкісних примірників періодики, а також творів письменників-емігрантів [2, с.134-136]. Це створює сприятливі умови для формування світогляду молоді зокрема та українського суспільства загалом [5, с. 18].

Плідно розвивається співпраця між українськими науковцями різних країн. Зарубіжні вчені беруть активну участь у становленні та розвитку демократичних інститутів незалежної України, ринковій трансформації економіки, діляться досвідом зі своїми колегами в культурній, науковій та освітній сферах. Вагомий внесок у розвиток освіти, науки і культури України зробили наукові установи та інституції діаспори, серед яких Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (НТШ), Українське історичне товариство (УІТ), Міжнародна асоціація україністів (МАУ), Світовий конгрес українців (СКУ), Світова наукова рада (СНР), Українська вільна академія наук (УВАН), Канадське товариство українських робітничих досліджень (КТУРД) тощо [5, с. 56-58].

Налагоджена тісна співпраця між діаспорою і Центральним державним архівом музею літератури та мистецтва (ЦДАМЛМ), Інститутом Українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Львівським національним університетом ім. І. Франка, Харківським державним університетом, Дніпропетровським державним університетом, Запорізьким державним університетом, Національним університетом «Острозька академія» та іншими архівними та науково-дослідними установами.

Щороку завдяки діаспорі збагачуються фонди художніх, історичних, краєзнавчих музеїв, бібліотек, картинних галерей, заповідників Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Тернополя, Канева, Державного історичного заповідника «Києво-Печерська лавра», Національної бібліотеки ім. В. Вернадського та інших закладів культури. Окрім цього діаспора передавала в Україну й рідкісні, безцінні твори мистецтва. Для українського народу отримання або повернення таких культурних цінностей не стало їх переміщенням з однієї країни в іншу, а дало змогу відродити національну культуру та мистецтво і сприяти їх подальшому розвитку

Підсумовуючи, зазначимо, що діаспора своїм буттям урізноманітнює та збагачує українську присутність у світі, а також надає посильну допомогу історичній батьківщині. Важливість розвитку взаємовідносин між нашою державою й діаспорою в період становлення незалежності України є об’єктивною і необхідною реальністю. Від цього певною мірою залежить майбутнє української нації.

Список використаних джерел та літератури:

1. 1.Горєлов Д. Вплив організацій української діаспори на розвиток громадянського суспільства в Україні / Д.Горєлов // Стратегічні приорітети. - 2011. - С. 32-38.
2. 2.Дибчук, Л. В. Внесок української діаспори Канади та країн Латинської Америки в розвиток економіки і культури незалежної України (1991-2005 рр.) : дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / Людмила Василівна Дибчук. - Тернопіль, 2006. - 313 с.
3. 3.Лозинський, А. Основні питання до діаспори / А. Лозинський // Діаспора як чинник утвердження Держави Україна у міжнародній спільноті: Перша міжнар. наук. конф., 8-10 березня 2006 р. : тези доп. - Львів, 2006. - 368 с.
4. 4.Педенко, В. Вплив української діаспори на розвиток України як європейської демократичної держави та просування українських національних інтересів серед впливових гравців на міжнародній арені / В.Педенко // Діаспора як чинник утвердження Держави Україна у міжнародній спільноті : Перша міжнар. наук. конф., 8-10 березня 2006 р. : тези доп. - Львів, 2006. - 368 с.
5. 5.Совінська, Н. В. Внесок української діаспори країн Західної Європи в розвиток економіки та культури незалежної України (1991-2001 рр.) : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Н. В. Совінська. - Чернівці, 2002. - 20 с.