Давиденко Ганна Вячеславівна

НПУ імені М.П.Драгоманова, 4 курс,  Київ

Davydenkohanna(at) gmail.com  

старший викладач кафедри культурології

Русаков Сергій Сергійович

            Питання героїв та героїзму, має дуже глибокі історичні корені. Ще з давніх-давен люди намагалися створити собі ідеальний образ, когось, наділеного усіма якостями які так хотілося б мати людини – краса, героїзм, чесність, і завжди – незламна воля. Герой – це особистість (містична або реальна, жива чи мертва), що символізує своєю минулою або сучасною соціальною роллю (або вчинками) особливо важливі аспекти цінностей даної культури.[5] Не зважаючи видозміни самого образу герою в залежності від історично-часового проміжку та національного характеру, створення таких образів відбувається і донині.

Існує велика кількість міжнародних класифікацій героїв, що актуальна і для перенесення на українські реалії. Дж.Нахбар та К.Лоуз пропонують схему, за якою існують два види героїв – Герой-громадянин (Citizen-hero) та Герой-бунтівник (Rogue-hero).

Тип цих героїв постійно змінюється, в залежності від стану суспільства, але не зважаючи на це, наявність таких культурних констант неможливо заперечити. В історії України, як це не дивно, дуже складно знайти героя-громадянина у його ідеальному, канонічному прояві. Але, у якості таких героїв можна розглядати усіх князів доби Київської Русі. І зараз, завдяки ідеологічно правильно побудованому начальному процесу, при нагадуваннях про князя Володимира, або Ярослава, у пересічного українця не виникає ніяких інших асоціацій, окрім світлого образу героїв-захисників рідної землі, а також показових людей і в інших проявах – перший опікувався хрещенням Русі, другий – освітою та освіченістю.

         Одначе, для української культури, наявність героя-громадянина не є показовим прикладом для справжньої пошани. Набагато більше емоцій викликають згадки про іншу історичну епоху – козаччину. Завдяки їй з’явилась безліч варіантів героїв-бунтівників, та особливий вид герою – Громадянин-бунтівник, що захищаючи рідну землю та свою націю, не гребує дещо екстравагантними методами.

         Крім того, любов до вшановування історичних персонажів, та перетворення на героїв саме їх уможливило існування в українській культурі саме реально існуючих осіб-героїв. Хрестоматійний приклад створення культу з особи Тараса Шевченка є лише дрібною частиною від тієї кількості історично створених персонажів.

Не зважаючи на це, міфотворення такого типу, закінчилося після падіння Залізної завіси. Разом з усіма благами, що запропонувала Америка, на територію колишнього Радянського Союзу, потрапили і штучні американські герої, продукти масової культури. Звідти прийшов і сам термін, що використовується в сучасній культурології для позначення специфічного різновиду духовного виробництва, орієнтованого на "середнього" споживача і припускає можливість широкого тиражування оригінального продукту. [3] Треба зазначити, що завдяки чи не найголовнішій особливості масової культури – опори на капітал та отримання прибутку з будь-чого, поняття герою для американців є дещо трансформованим по відміні до нашого.

Там, поняття герою створювалося як і будь-де, з опорою на історичний досвід та необхідність. Відносно молода країна не могла мати серед своїх героїв середньовічних королів, або ще більш древніх вождів племені. Для жителів країни, хоч вони і були вихідцями з європейського континенту, це вже були чужі герої, не пов’язані з побудовою нового світу.

Американськими героями ставали збірні образи найповажніших людей свого часу. Під час підкорення індіанців – ковбої, з розбудовою міст і появою реальних повсюдних грошей – гангстери. Реальні історичні особистості, займають набагато менше місця при загальному огляді героїв. Шануються президенти, магнати, але дуже мало хто з них може претендувати на звання американського героя.

Чи не найбільшим постачальником сучасних героїв масової культури є комікси. У вигаданому світі також з’являються свої культові особистості, що яскраво представляють когорту тих героїв, якої потребує сучасна публіка. Чи не найбільш розтиражований зараз комікс MARVEL – «Месники», містить в собі підбірку різноманітних героїв, кожен з яких має один яскраво виражений талант. При цьому, на відміну від канонічного українського героя, який має нести в собі усі можливі чесноти людини, особисті якості американських героїв відсуваються на другий план.

Прекрасним прикладом видозміни формату героїв є два месники – Капітан Америка та Залізна людина. Перший – герой Другої світової війни, що представляє собою ідеальний образ американця – гарний, сміливий, чесний, інколи до нудного правильний. І другий – «мізантроп, міліонер, бабій». Як не дивно, Капітан Америка, сприймається широким загалом з усмішкою, і майже не викликає симпатії, саме через свою надмірну ідеальність. Залізна людина ж, що не має ніяких істино героїчних чеснот, стає культовим персонажем, і прикладом для наслідування.

Велике питання постає у тому, що завдяки своїй усюдисущості, продукти масової культури, що є дуже симпатичними для глядача або читача (інакше б вони не змогли продаватися), формують свідомість людей. Г. Почєпцов, у своїй статті, зазначає що «віртуальна дійсність задає параметри реальності», і завдяки цьому, відбуваються якісні перетворення у буденному світі. Найчастіше це виявляється у необґрунтовано високих очікуваннях від навколишнього середовища, та людей що в ньому знаходяться. [4]

Крім того, у масовій культурі зараз формується нова тенденція. Аномальна кількість різноманітних зірок у своїх галузях, створює образ нового, капіталістичного героя. Герой-зірка, який стає новим культурним героєм. Навколо такої особистості гуртується значна кількість людей, з’являються субкультури, основним завданням яких є поклоніння перед своїм героєм.

Отже, важливим питанням є можливість появи особливого, саме українського герою у масовій культурі. Адже пересічний споживач консьюмерує лише той продукт, що дбайливо постачається з-за кордону.

Спроби українських авторів бути схожими на своїх заокеанських колег, та створити комікси, що б прославляли українських героїв (а найчастіше для такої цілі використовують козаків), не мала значного успіху. Навіть відомий український митець, Сергій Жадан, не зміг досягти визнання свого коміксу «Ворошиловград» на території України. Іноземні критики, старанно розхвалюючи малюнки Артура Вабика та Мартина Сурми, на сюжет Жадана, одначе, не змогли зробити того, на що звичайно направлений комікс.[2] Себто – отримання значного прибутку, широкої аудиторії та повсюдного тиражування. Хоча, як ми бачимо, спроби створення якісного українського продукту мають місце.

На даний момент, в культурі України існує досить потужний пласт героїв, які визнаються лише окремими людьми, або дуже малими групами. В епоху масової культури, для створення дійсно тотального та пізніше закріпленого у ментальності героя, цього мало. Ще Фромм казав, що «ніщо так не об’єднує людей (не обмежуючи при цьому їх індивідуальностей), як загальне захоплення людиною, і спільна любов до неї». [6] Захоплення героями – це вже не тільки спосіб створити собі ідеальний приклад для наслідування, а й необхідність під час пошуку ідентичності.

Для того, щоб штучно створити українського героя в масовій культурі, потрібно чиєсь дійсно вольове рішення, або настільки вдалий, та розкручений проект, що б зміг підтримувати своє існування самостійно. Поки що, засилля на ринку американського продукту, на життєзабезпечення якого вже давно і старанно виділяються гроші, не дозволяє створити такого українського героя, що зміг би скласти гідну конкуренцію Супермену.

Список використано ї літератури:

1.     Кравченко А. И. Культурология: Словарь. — М.: Академический проект, 2000. — с.301

2.     Мирер П. Пять книг, которые нужно прочитать  - версия Би-Би-Си. - [Електронний ресурс]. -  Режим доступу:  http://www.mediaport.ua/news/culture/75011/pyat_knig_kotoryie_nujno_prochitat__versiya_bi-bi-si_

$13.     Новейший философский словарь.Сост.  А.А. Грицанов. -Мн., Изд.В.М. Скакун, 1998. - 896 с

4.     Почєпцов Г «Гаррі Поттер» і «Камелот»: як будуються альтернативні світи та реальності.-  [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://osvita.mediasapiens.ua/material/4737     

5.     Социологический Энциклопедичечкий Словарь  / [автор Осипов Г.В.]. – М: НОРМА—ИНФРА, 2000. – 488 с

6.     Фромм Э. Иметь или быть / Эрих Фромм. – [Пер. с английского]. - Киев: Ника-Центр, 1998. -- 400 c.

7.     Шестаков В.П. Мифология XX века: Критика теории и практики буржуазной «массовой культуры»