Ви тут: Home Форум ПГК Історія ПГК Про ПГК 2013 Матеріали ІІ інтернет конференції Радіоновоа Ю.А. «Історія України-Русі» М. М. Аркаса як складова української історії та культури
Радіонова Юлія Анатоліївна
МНУ імені В. О. Сухомлинського
Навчально-науковий інститут історії та права,
аспірантка кафедри історії України, м. Миколаїв
vanilka2105@mail.ru
зав. кафедри історії України, д.і.н., проф. Шкварець В. П.
В 2013 році виповнюється 105 років з моменту видання у Петербурзі першої україномовної, ілюстрованої і популярної «Історії України-Русі», якій вдалося завоювати прихильність величезної кількості людей. Автором даної праці був Микола Миколайович Аркас (1853 – 1909) – відомий український історик, композитор, голова миколаївської «Просвіти», громадський діяч і меценат. Завдяки своїм якостям та невтомній праці на користь національної справи, він зайняв відповідне місце в історії України й залишив по собі спадщину, яка є окрасою української історії та культури.
В умовах незалежності України «Історія України-Русі» М. М. Аркаса перевидавалась неодноразово (у Києві в 1990, 1991, 1993 рр., у Одесі 1994р.). У 2013 році виходить репринтне перевидання 2-го (позацензурного) видання «Історії України-Русі», яке виходило у Кракові 1912 року, але вже після смерті М. М. Аркаса [1].
Як зазначає дослідник Сергій Плохій, що ще на початку1890-х років лідери українського руху усвідомлювали необхідність нової синтези української історії [2, с. 166]. Постає нагальна потреба в загальних оглядах української історії, аби пробуджувати народні маси, нагадувати українцям про їх національну ідентичність, і зокрема, це стосувалось українського селянства. Отож, починаючи, з 1905 року, з послабленням цензури і пом’якшенням державного контролю створюються сприятливі умови для видання «Історії України-Русі». Щодо редактора книги, то ним був обраний Василь Миколайович Доманицький (1877-1910), який віддав дуже багато сил, енергії і здоров’я «Історії». Своєю співпрацею зі своїм редактором М. Аркас залишився цілком задоволений [3].
У передмові М. М. Аркас наголошував, що не має на меті «написати науковий твір», його бажанням було в доступній формі викласти землякам огляд історичних подій у власному трактуванні і баченні без претензій на серйозну наукову працю [4].
Увагу читача Аркасова «Історія України-Русі» привертає простою, дохідливою мовою викладу. Автор залюбки вдається до фольклорного бачення історії, різних легенд і переказів. Їх образність дуже окриляє сам виклад і глибоко впливає на патріотичні почуття будь-якого віку чи рівня освіченості. У книзі є окремі неточності в датах, іменах, трактуваннях. Причинами цього, імовірно, був як і друкарський недогляд, так і недостатньо критичний підхід автора до джерел [5, с. 52-53]. Періодизацію українського історичного процесу Аркас побудував за зовнішніми ознаками завоювання і підпорядкування українських земель тій чи іншій державній владі. Одна із особливостей як змісту книги, так і її періодизації – розгляд історичного процесу «за видатними особами» - позитивними чи негативними. Але запропонована М. М. Аркасом періодизація історії України, незважаючи на різні оцінки історичного минулого і сучасного, є досить оригінальною та специфічного, заслуговує права на існування.
Книга вийшла семитисячним накладом і розійшлася за три місяці. Безумовно, цей факт свідчить про високу популярність праці і потребу тогочасного суспільства в саме такій книзі – доступній, зрозумілій, патріотичній. «Вона фактично стала тим довгоочікуваним твором, який і задовольнив початкові потреби українців у власній історії», – пише дослідниця І. М. Старовойтенко [6,с. 103].
Київський книготорговець В. Степаненко 16 червня 1908 року інформував М. Аркаса: «Радую Ваше серце, що продали Ваші історії. Забирають її на Вкраїну, в Московію, в Галичину, Америку, навіть і Швейцарію – добре йде, аж дух радується. Сьогодні виряжено в Америку 50 штук в оправах» [7, арк. 17].
Надзвичайно велика кількість людей дякували за першу написану українською мовою книгу з історії України і дорікали за недостатній тираж, просили й вимагали другого видання. Досить вдало висловлює свою думку Є. Чикаленко – один з діячів україномовної преси, редактор наймасовішої газети «Рада». Він писав: «…дякую, що не пошкодували праці, часу і грошей та дали нашому громадянству книжку, якою може пишатись не тільки Україна… Я певен, що Ваша книжка на рівні з «Кобзарем» буде лежати на першім місці у наших інтелігентних родин» [8, арк. 31].
Спектр відзивів і рецензій щодо Аркасової «Історії» був надзвичайно широкий, від позитивних, з конструктивними рекомендаціями і зауваженнями до різко негативних, з явно деструктивною, ненауковою критикою. Автор болісно сприймав недоброзичливу, в більшості, зависливу критику, та все-таки народне визнання для автора було «дороще усяких рецензій – це те, за для чого я працював, чого я жадав; не науковий твір я писав, а тільки і головне бажав, щоб наши люде перестали нехтувати своє, перестали б соромитись сами себе і високо піднесли б свою голову, гордії тім, що вони Українці, і це зробила моя книжка, хоч з десятьма од малих сіх і цього з мене досіть» [9, с. 13].
Щодо сьогодення, то з впевненістю можна сказати, що «Історія України-Русі» актуальна і зараз, коли український народ живе в незалежній державі і тільки стоїть на початках формуваннях своєї національної ідеї. Адже «існування такої ідеї досить чітко виражене в «Історії України-Русі» Аркаса, в розповідях про самобутність історії українського народу, його культури, його традицій і звичаїв, духовного життя» [10, с. 215].
Тепер впевнено можна зазначати, що М. М. Аркас утвердився як історик, популяризатор української історії. Він підготував підгрунтя для глибокого вивчення минулого українського народу, суттєво допоміг розвиватися самосвідомості нації на терені українського національного відродження. Нині твердо визначилася тенденція об’єктивної, заслуженої позитивної оцінки історичної спадщини М. Аркаса, що дістала відображення як в працях істориків – професіоналів, так і в широкої громадськості.
Впевнені, що саме життя переконливо підтверджує переконання М. М. Аркаса, до якого він дійшов, завершивши рукопис «Історії України-Русі», оригінал зберігається у його фонді 468 Державного архіву Миколаївської області: «вона надто корисна буде для нашого люду» [11, арк. 76].
Українська історіографія історичної спадщини М. М. Аркаса в цілому одностайно стверджує, що він цілком відобразив своє світобачення, сприйняття, яке цілком і повністю виключало як проросійську, так і націоналістичну, в негативному розумінні, крайність. Вона має просто проукраїнську спрямованість, бо в справжнього громадянина і патріота взагалі вона і має бути саме такою. Усім цим і пояснюється те, що невеликий начебто за обсягом історичний спадок М. М. Аркаса повністю витримав перевірку часом і досі викликає і буде викликати величезний науковий і читацький інтерес, залишається надовго, а той назавжди затребуваним і повчальним.
1. Аркас Микола. Історія України-Русі / М. Аркас. – [Друге видання]. – Краків: накладом Ольги Аркасової, 1912. – Репринтне видання. – Київ, 2013. – 484 с. – (Серія «Видатні українці». – Кн. 2).
2. Плохій Сергій. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського / Сергій Плохій. – Київ, 2005. – 560 с.
3. Тригуб П. М. Василь Миколайович Доманицький (1877-1910) – редактор «Історії України-Русі» М. М. Аркаса / П. М. Тригуб // Наукові праці. – Вип. 4 : Історичні науки. – Миколаїв: Видавництво МДГУ імені П. Могили, 2002. – 360 с. – С. 96 – 103.
4. Аркас М. М. Історія України-Русі / Переднє слово П. М. Гвоздецького. – К.: Вища школа, 1993. – 414 с.
5. Ляшук Ю. А. Історіографія Миколи Миколайовича Аркаса в контексті життєпису творчості та діяльності / Ю. А. Лящук, В. П. Шкварець; за ред. В. П. Шкварця. – Миколаїв: Іліон, 2012. – 145 с.: іл.
6. Старовойтенко І. М. «Історія України-Русі» М. Аркаса у світлі відгуків та рецензій початку XXст. / І. М. Старовойтенко // Український історичний журнал. – К.: «Дієз продукт», 2009. – Вип. 1, (№484). – 238 с. – С. 102–115 .
7. Державний архів Миколаївської області ( далі – ДАМО). – Ф. 468. – Оп. 1. – Спр. 18 : Письма Степаненко В. Аркасу Н. Н. – 23 арк.
8. ДАМО. – Ф. 468. – Оп. 1. – Спр. 21 : Письма редактора газеты «Рада» Чикаленко Е. Х. Аркасу Н. Н. – 45 арк.
10. Шкварець В. П. Проблеми української національної ідеї та культури в «Історії України-Русі» М. М. Аркаса / В. П. Шкварець // Актуальні проблеми історії та культури України : збірник наукових праць. – Частина ІІ. – Миколаїв – Одеса, 2000. – 340 с. – С. 214 – 220.
11. ДАМО. – Ф. 468. – Оп. 1. – Спр. 6 : Переписка Аркаса Н. Н. с драматургом Кропивницким М. Л. – 77 арк.