Стаднік Наталія Володимирівна

студентка НПУ імені М. П. Драгоманова

Natysik_spa@mail.ru

Науковий керівник – канд.біол. наук, доцент

Мегалінська Г. П.

Розумова діяльність є провідною у більшості сферах активності людини. Така діяльність швидко призводить до втоми і потребує багато психічної енергії. Тому для покращення роботи головного мозку і активізації певних фізичних і психічних процесів використовуються спеціальні речовини. Для цього, наприклад, існує низка психостимуляторів. Психостимулятори – це лікарські препарати, під впливом яких вибірково підвищується психічна діяльність і фізична працездатність, покращуються настрій і зменшується відчуття втоми, голоду та спраги, зникають сонливість і негативні емоційні переживання [1]. До психостимуляторів належать похідні фенілалкіламіну (фенамін (амфетамін); похідні сидноніміну (сиднокарб); похідні пурину (кофеїн); похідні піперидину (меридил); фенілалкіламіни. Розглянемо дію кофеїну на організм людини, зокрема на активізацію роботи мозку.

  У 1827 році Удрі виділив з чайного листя новий алкалоїд і назвав його теїн. Кофеїн у чистому вигляді вперше було отримано в 1828 році Пеллетьє і Каванту. У 1832 році його склад був встановлений Велером і Пфаффа з Лібіх. У 1838 році Іобст і Г. Я. Мульдер довели тотожність теїну і кофеїну. Кофеїн є алкалоїдом, що міститься в листі чаю (Theasinensis), насінні кави (Соffеа Arabica), горіхах кола (Соlа аситіпаtа) та інших рослинах. Він міститься в таких рослинах, як кавове дерево, чай, мате, гуарана, кола, та інших[5].

 Кофеїн здійснює стимулюючий ефект на центральну нервову систему. Особливо сильно виявляється його дія на кору головного мозку. Ретельний аналіз дії кофеїну на організм, проведений за методом умовних рефлексів показав, що кофеїн підсилює ті процеси в корі великих півкуль головного мозку, від яких залежить працездатність мозку. Посилюючи активність клітин кори головного мозку, кофеїн сприяє більш легкому створенню нових умовних рефлексів, покращує умовно-рефлекторну діяльність в цілому. Метод умовних рефлексів дозволяє об'єктивно показати, що кофеїн дійсно підвищує працездатність організму. Він має властивість створювати у багатьох людей гарний настрій, викликати відчуття бадьорості та підвищувати рівень розумової діяльності. 

Під впливом кофеїну активізується психічна діяльність, підвищується розумова та фізична працездатність, рухова активність. Дія кофеїну залежить від типу нервової системи (для стимуляції слабкого типу потрібні менші дози речовини, для сильного – більші). Від дози кофеїну залежить якісний прояв ефекту його: в малих дозах препарат стимулює, а у великих – пригнічує ЦНС [2]. Ось чому вживання кави рекомендоване у певних межах.

Кофеїн збуджує центральну і вегетативну нервову систему (зростає частота і сила серцевих скорочень, підвищується секреція шлункового соку, підсилюється потовиділення, підвищується температура тіла та ін.). Після прийому кофеїну чи кофеїновмісних напоїв поліпшується самопочуття, з'являється бадьорість, активізуються м'язові процеси і рухова сфера. Погіршується перенесення високих температур, але поліпшується перенесення холоду.

Кофеїн дещо знижує згортання крові, посилює сечовиділення, активізує процеси тканинного окислення. При цьому посилюється розпад глікогену. Кофеїн має здатність руйнувати підшкірний нейтральний жир і збільшує вміст у крові жирних кислот, які підсилюють тепловіддачу і підвищують температуру тіла. Але постійне тривале вживання кофеїну призводить до звикання, за якого необхідні значно більші дози для досягнення того самого стимулюючого ефекту. Різке невживання кофеїну призводить до сильного гальмування у ЦНС. З'являється в'ялість, загальна пригніченість, сонливість, нервова депресія. Систематичне приймання кофеїну пригнічує нервову систему. Розвивається гальмування мислення, ослаблюються вольові зусилля, з'являється невпевненість у своїх силах. Вживання кофеїну чи кофеїновмісних напоїв призводить до формування фізичної і психічної залежності від цієї речовини.

Отже, кофеїн не можна рекомендувати для щоденного вживання для підвищення працездатності та витривалості. Вживати його слід не частіше 2-х разів на тиждень і бажано у першій половині дня. За умови такого приймання повністю виключається звикання і виснаження резервів нервової системи[3].

 У чистому вигляді кофеїн являє собою білий порошок, дуже схожий на цукрову пудру, який дуже добре розчиняється у воді. Саме тому кофеїн досить легко, потрапляючи в кров, досягає головного мозку, де надзвичайно швидко починає проявлятись його ефект впливу. Вже через 15 хвилин можна визначити наявність кофеїну в крові людини. Свого піку впливу на організм кофеїн він досягає приблизно через 45 хвилин. Але при наповненому шлунку період всмоктування значно сповільнюється.У проведених дослідженнях вчені переконалися, що за своїм впливом кофеїн значно змінює рівень мозкової активності людини від звичайного стабільного стану до активного. Тому дія кофеїну на людський організм можна впевнено назвати психотропною дією [4].

   В період вживання кофеїну безпосередньо в головному мозку відбувається незмінне блокування аденозину, іншої хімічної сполуки, яка також впливає на психіку людини. Аденозин свого роду антипод кофеїну, він уповільнює викид медіаторів хімічних сполук, що передають нервові імпульси від однієї клітини до іншої. Саме в цьому виражається вплив заспокійливого характеру аденозину на організм людини. Без такого заспокійливої  дії нервові клітини будуть знаходитися в постійному збудженні. Кофеїн, потрапляючи в організм людини, надає блокуючу дію на аденозин, ефективно стимулюючи нервове збудження.

Відомо, що під дією кофеїну відбувається стимулювання діяльності надниркових залоз, коли в крові людини підвищується рівень гормонів стресу – адреналіну, норадреналіну, кортизолу. Такі гормони виробляються людським організмом в періоди крайнього збудження та стресових ситуацій. Гормони збудливо впливають на головний мозок (саме тому після чашки кави людина відчуває певний підйом сил, енергію, бажання зайнятися справою).

   Період дії кофеїну, який міститься у каві настає у всіх людей по-різному і триває від двох до десяти годин (середній показник становитьчотири години). Все залежить від кількості і якості випитої кави, індивідуальної схильності до діїкофеїну організму людини, від обміну речовин, який відрізняється у чоловіків і жінок, від того, чи курить людина, чи ні. Курець, наприклад, відчуває дію кофеїну за значно коротший час, тому йому необхідно більшекофеїну для стимуляції головного мозку. Дія кофеїну на жінок, які приймають перорально протизаплідні засоби, уповільнена, в їх крові залишається велика кількість не розщепленого кофеїну.

Взагалі, вживання напоїв, що містять кофеїн, сприяє значному звиканню організму до нього. При цьому відбуваються зміни у фізіології людського організму як позитивні, так і негативні. Кофеїн сприяє швидкому відновленню організму після сну, готує людину до щоденних навантажень. У порівнянні з іншими енергетичними напоями зі збудливими засобами, напої з кофеїном зовсім не впливають на фази сну.Також дія кофеїну приблизно на 30% прискорює обмін речовин, сприяє зниженню відчуття голоду внаслідок підтримки високого рівня цукру в крові[5].

   Всі позитивні наслідки вживання кофеїну залежать від кількості, якості та часу доби його вживання. Незначні дози напоїв, що містять кофеїн, не мають негативних наслідків, піднімають настрій, забезпечують незвичайний приплив сил. Передозування загрожує почуттям занепокоєння, почервонінням обличчя, шлунково-кишковими розладами, м'язовими посмикуваннями, тахікардією, психомоторним збудженням. Тому завжди потрібно дотримуватись міри.

Список використаних джерел:

 1.                Висоцький І. Курс лекцій з фармакології : [навчальний посібник ] / Висоцький Ігор Юрійович, Храмова Раїса Андріївна. – Суми :  Вид-во СумДу при Сумському державному університеті, 2008 р., стр.72

2.                 Харкевич Д. А. Фармакологія / Д. А. Харкевич. – М. : Медицина, 2001. – стр. 202

3.                 Зубар Н. М. Основи фізіології  та гігієни харчування / Н. М. Зубар. – Київ : «Центр учбової літератури», 2010. – стр. 141 

4.                http://i-tea.com.ua/15-faktov-o-kofeine/ інернет- стаття: «15 фактів про кофеїн»

5.                Іван Чекман, Надія Горчакова «Вплив психотропних препаратів на когнітивно-емоційну сферу діяльності людини» стаття,   «Медицина»  Світогляд: Науково-популярний журнал «Медицина»  / Національна академія наук України; Головна астрономічна осерваторія НАН України: Видавничий дім "Академперіодика", 2010.