Гладишенко Галина Андріївна

студентки НПУ імені М. П. Драгоманова

galina.jladishenko@yandex.ru

Науковий керівник –

кандидат психологічних наук Є.В. Кучеренко

Збільшення агресивних проявів сьогодні є однією з найгостріших соціальних питань суспільства. Агресія, у якій формі вона виявлялася, є поведінка, спрямована на заподіяння шкоди чи шкоди іншій живій істоті. Повсякденні стреси, розпад традиційної структури сім'ї, інформаційна втома, безліч насильства на телеекранах й інші причини ведуть посилення неспокою та агресивності. У цих умовах стає актуальним аналіз проблеми проявів агресії.

У міжособистісному контакті ми проводимо велику частину свого життя, тому саме суспільство задає соціальні норми поведінки, щодо яких і відбувається поділ людей на доброчесних і тих, хто цих норм не дотримується. Охопивши останні події, що відбуваються в усьому світі, в нашій країні і в більш дрібних соціальних групах, не можна не помітити загальне зростання агресивних проявів.

Соціальні кризові процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, негативно впливають на психологію людей, породжуючи тривожність і напруженість, озлобленість, жорстокість і насильство. Статистика свідчить про зростання поведінки, що відхиляється, серед осіб різних соціальних і демографічних груп. Особливо важко в цей період виявилося підліткам. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що виявляються в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм і ін.

Агресія - це складний, багаторівневий феномен, щодо якого не існує загальноприйнятої думки: за допомогою нього позначають різноманітні по цілях, механізмам, методи і результати індивідуальні та групові дії людей. Тому всі сучасні дослідження орієнтовані на комплексне вивчення різних рівнів і компонентів агресії.

У психології термін «агресія» трактується по-різному. Багато авторів дослідження агресивності воліють їй давати негативну оцінку. Але так само існує і точка зору на агресію з позитивної сторони.

Розглянемо визначення агресивності у відповідності з основними психологічними теоріями і концепціями агресії та агресивної поведінки:

Під агресією розуміється сильна активність, прагнення до самоствердження. (L. Bender ) Агресія - реакція, в результаті якої інший організм отримує больові стимули. (A. Buss) Агресія - фізична дія або загроза такої дії з боку однієї особини, які зменшують свободу або генетичну пристосованість іншої особини (Л. М. Семенюк). Агресія - люте, неприємне, що заподіює біль оточуючим, поведінка (Г.Паренс ).

Наявні визначення можна умовно розділити на 2 великі групи:

1. Визначення про агресію як мотивованих діях, що порушують норми і правила, що заподіюють біль і страждання. У цьому плані розрізняються навмисна та інструментальна агресія. Інструментальна агресія - та, коли людина не ставить  собі за мету діяти агресивно, але «так довелося» або «було необхідно діяти». У даному випадку мотив існує, але він не усвідомлюється. Навмисна агресія - це ті дії, які мають усвідомлений мотив - заподіяння шкоди. (Автори А. Бандура і У Уолтерс.)

2. Агресія як акти ворожості і руйнування (поведінкова складова). Р. Берон і Д. Річардсон дають таке визначення: агресія - це будь-яка форма поведінки, націленого на образ чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, що не бажає подібного звернення [1; с.7].

З вітчизняних психологів цю точку зору поділяють Т.Г. Румянцева і І.Б. Бойко. Вони розглядають агресію як форму соціальної поведінки, що реалізується в контексті соціальної взаємодії, але поведінка буде агресивним за двох умов: коли мають місце згубні для жертви наслідки, і коли порушуються норми поведінки.

Отже, агресія - це будь-яка форма поведінки, націленого на образу чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, яка не бажає подібного поводження. Це визначення підкреслює, що агресія - це модель поведінки, а не емоція або мотив.

Треба розмежовувати поняття «агресія» і «агресивність». Агресія - це поведінка (індивідуальна або колективна), спрямована на нанесення фізичного, або психологічної шкоди або шкоди.

Агресивність - відносно стійка риса особистості, що виражається в готовності до агресії, а так само в схильності сприймати й інтерпретувати поведінку іншого як вороже. В силу своєї стійкості та входження в структуру особистості, агресивність здатна визначати загальну тенденцію поведінки.

Ступінь агресивності буває різною - від ледь помітної до максимальної. Надмірне розвиток агресії починає визначати весь вигляд особистості, перетворюючи її в конфліктну. У своєму крайньому вираженні вона стає патологією (соціальною і клінічною): агресія втрачає раціонально-виборчу спрямованість і перетворюється на звичний спосіб поведінки, проявляючись у невиправданої ворожості, злостивості, жорстокості, негативізмі.

Існують відмінні одна від одної групи теорій агресії, які ми розглянемо в тій послідовності, в якій вони створювалися.

Початок вивчення психологічних механізмів агресивності пов'язано з ім'ям Зігмунда Фрейда, що виділив два фундаментальних інстинкти - життя (творче начало в людині, що виявляється в сексуальному потязі, Ерос) і смерті (руйнівний початок, з яким і пов'язують агресивність, Танатос). Ці інстинкти вроджені, вічні і незмінні. Тому й агресивність - невід'ємне властивість людської природи.

Відповідно до зазначеної теорії (теорія потягу) накопичується енергія агресивного драйву час від часу повинна отримувати розрядку у спалахах агресивності. Психологи, які дотримуються даного напряму вважають: щоб не сталося неконтрольованого насильства, реалізації агресивності, подібна енергія повинна постійно розряджатися (у спостереженнях за жорстокими діями, руйнуванні неживих предметів, участі у спортивних змаганнях, досягненні позицій домінування, влади тощо).

Є теорія, яка уподібнює агресивність людини поведінці тварин і пояснює її чисто біологічно - як засіб вижити в боротьбі з іншими істотами, як засіб захисту і утвердження себе, свого життя через знищення чи перемогу над суперником. Подібне положення міститься в етологічні теорії агресивності.

Прихильники етологічні теорії розглядають агресивна поведінка людини як спонтанну вроджену реакцію. Ця точка зору знайшла своє в роботах К. Лоренца. На його думку, в організмі тварин і людини повинна постійно накопичуватися особливого роду енергія агресивного потягу, причому накопичення відбувається до тих пір, поки в результаті впливу відповідного пускового подразника вона не розрядиться (зокрема, у деяких видів тварин подібна розрядка спостерігається при вторгненні на територію даної особини незнайомого представника свого виду) [2, с.216].

Тож агресія - складний, багаторівневий феномен, щодо якого не існує загальноприйнятої думки: за допомогою нього позначають різноманітні по цілях, механізмам, методи та групові дії людей.

Список використаних джерел:

1.  Берон Роберт А. Агресія: навч. посібник для студентів і аспірантів психол. : [Пер. з англ.] / Берон Роберт А., Річардсон Дебора. - 2-е міжнар. вид. - СПб. [И др.]: Питер, 2001. - 351 с. :

2.                Лоренц, Конрад. Агресія: (так зване "зло") / Лоренц Конрад; Лоренц Конрад; [пер. з нім. Г. Ф. Швейники]. - СПб. : Амфора, 2001. - (Еврика).

3.                Введення в психологію: Підручник для вищ. шк. / Брушлинский Андрій Володимирович, Зінченко Володимир Петрович, Зінченко Тетяна Петрівна; А.В. Брушлинский, та ін; За заг. ред. А.В. Петровського. - М.: Академія, 1996. - 493 с.

4.                Берковіц Леонард. Агресія: Причини, наслідки та контроль / Берковіц Леонард; Леонард Берковіц. - СПб. : Прайм-Еврознак, 2002;: Нева;: ОЛМА-Прес

5.                Берн, Шон Меган. Гендерна психологія: Секрети психології чоловіка і жінки / Берн Шон Меган; Шон Берн. - 2-е міжнар. вид. - СПб. : Прайм-Еврознак: Нева: ОЛМА-Пресс, 2002. - 318 с. : Іл. - (Секрети психології).